В даній справі я представляв інтереси дружини, яка була відповідачем у справі, і яка завершилась для нас досить успішно, враховуючи те, що розподілене тільки те майно, яке ми за власною ініціативою визнали спільним ( рухоме майно), щодо іншого майна (здебільшого нерухомого) в позові відмовлено.
Позивач претендував на два гаражі, земельну ділянку с/г призначення 5,5 га, дві земельні ділянки в садових товариствах та рухоме майно (холодильник, телевізор, бойлер, ітд.)
Моїм основним завданням у даній справі було довести, що нерухоме майно на яке претендував позивач не є об’єктом права спільної сумісної власності, що і було досягнуто.
За бажанням клієнта, частину рухомого майна нами було визнано як сумісну власність подружжя та розділено, хоча слід відзначити, що належних доказів у позивача на вказане майно не було.
Повний текст рішення у даній справі, в якому ви маєте змогу більш детально дослідити обставини справи, міститься в єдиному державному реєстрі судових рішень за наступним посиланням: